СКРИПКОВЕ ДЕРЕВО РОДУ

 

Стеценко 1

13 березня 2015 року в Хмельницькому музичному училищі ім.В.І.Заремби відбулась творча зустріч із Кирилом Вадимовичем Стеценком

Більшості сучасних  українців  непересічна постать Кирила Стеценка відома своєю потужною енергією  та надзвичайним поєднанням  багатьох талантів. Пан Кирило  - відомий український скрипаль, композитор, культуролог, музичний та  телевізійний продюсер, доцент, педагог,організатор музичних фестивалів та мистецьких акцій, заслужений артист України. Але, мабуть, одним з його найбільших талантів є вміння у всьому, чим би він не займався,  бути небайдужим до такої межі, за якою виникає здатність запалити та повести за собою інших.

Так склалася і назва циклу творчих зустрічей-концертів у багатьох містах України, народжена бажанням органічно поєднати кращі здобутки скрипкової  української музичної культури «Скрипкове дерево роду», які автор мислив значно ширше, як звертання до національних коренів, перекидання творчого містка між минулим і майбутнім української культури як живої частки світових надбань.

У біографії Стеценків – діда і онука, є, принаймні, два співпадіння. По-перше, це ім’я та прізвище, а по-друге -  причетність до музики. А ще, як і  діда, онука завжди «помічала» влада за одне й теж -  щиру любов до України та усього українського: від мови до культури та традицій.

 У консерваторські роки молодший Стеценко був активним учасником однієї з перших рок-команд 70-х років, ансамблю «Еней», діяльність якого через схильність до  україномовних  творів на власні тексти та на слова Олександра Олеся, Василя Симоненка, Максима Рильського викликала  зауваження певних «кіл». Більш як половина репертуару гурту в 70-ті роки через політичний тиск не виконувалася навіть по радіо, а Кирилові як скрипалеві було заборонено брати участь у закордонних міжнародних конкурсах.

А ще не було дозволу працювати в Києві, тому замість прийняття  пропозицій працювати у Казахстані та  на Північному Кавказі, молодий музикант вирішив на 23 роки «осісти»  у Рівненській обласній філармонії спочатку  у складі камерного оркестру, а згодом  -                     у якості його соліста.

У якій би сфері діяльності не позиціонував себе Кирило Стеценко, завжди і в усьому  він залишався українцем, небайдужим до долі України, до її історії і майбуття як на Батьківщині, так і у світі. Його турбує штучно створений стереотип вторинності українського поряд із європейським та російським, сформований системою музичної освіти.

У сьогоденні Кирило Стеценко, «розвиваючись вшир», за його висловом, провадить діяльність  завідувача  кафедри менеджменту шоу-бізнесу КНУ культури і мистецтв, не залишаючи гри на скрипці. Ця діяльність серед інших завдань має на меті і допомогу українським композиторам у пошуку шляхів популяризації української музичної класики, в тому числі і ХХ століття, досягнення контактів із публікою.

Як активний музично-громадський діяч, Кирило є автором книги «Стратегії культури України» та одним із засновників  організації Всеукраїнського товариства «Просвіта»,  активний учасник   Руху (на  початку його існування). Надзвичайно цікавою акцією стало започаткування серії зустрічей - концертів за участю нащадків видатних українських композиторів Стеценка та Лисенка.

 

 Маючи на меті збереження, захист та поширення музичної  культури України, зокрема, популяризацію творчої спадщини діда, Кирило Вадимович заснував Міжнародну благодійну організацію «Міжнародний фонд  ім. Кирила Стеценка» та став її президентом.

 

 Творчі ініціативи пана Кирила  вражаюче багатоманітні, але завжди пронизані бажанням зберегти,

 

віднайти, поєднати, повернути із небуття, донести до розуму, душі й серця сучасної України забуті або невідомі твори українських композиторів.

 

Як культуролог і музикант, пан Кирило вважає, що українцям  треба вчитися панувати. Війна за своє самоствердження сьогодні  фактично відбувається у сфері інформації, культури і  духовності, тому так важливо  всім свідомим людям зайняти активну та  жертовну позицію.

 

Серед найбільших своїх досягнень Кирило вбачає народження та виховання двох своїх дітей -  Максима і Ксенії, а  ще - соната для скрипки та фортепіано,  перша «Червона рута»1989 року, що стала справжнім вибухом, який вивів не лише на українську сцену потужну хвилю  сучасної музики, але вніс  у  життя відчуття справжнього.

 

Концертна програма в обласній філармонії презентувала слухачам перлини скрипкової музики

 

українських композиторів від Березовського до Скорика. Автор презентував власні перекладення та авторські твори,  заслуговуючі на схвальні відгуки слухачів-аматорів та професійних музикантів. Особливо цінними були поради відомого музиканта студентам щодо формування системи цінностей, ставлення до занять музикою та виховання національної самосвідомості.

 

Наприкінці концерту Кирило Стеценко поділився зі слухачами ще одним проектом, який втілює яскраву національну ідею. Це започаткування серії концертів, які триватимуть протягом року та  пов’язані з роковинами з дня смерті Кобзаря.

 

На думку Стеценка,   програма концертів буде ґрунтуватися  на творах героїко-епічного жанру  заради  єднання українців  завдяки творчому вогню музики й слова.

 

 Тетяна Бєляєва, методист училища