Сергій Володимирович Лєвін

Композитор, член Спілки композиторів Росії. Народився в 1978 році в селищі Свободний-18 Амурської області (нині космодром Свободний, м. Уґлєґорск) в сім'ї військовослужбовця. Дитинство та юність пройшли на Україні, в місті Хмельницькому.

У 1997 році закінчив Хмельницьке музичне училище за спеціальністю «Теорія музики» в класі І.О.Стрельникової. Зростання композиторської майстерності в студентські роки пройшло також під впливом занять по фаху фортепіано в класі А.В. Антонова, заняття з поліфонії в класі Н.П. Тарасової (нині Н.П. Варавкіної-Тарасової) і спільні творчі пошуки із училищним одногрупником Б. Балемою.

У 1998 році батьки Сергія переїжджають в Росію (м. Тверь), а сам він продовжує здобуття музичної освіти в Російській академії музики ім. Гнєсіних (м. Москва).

У 2003 році з відзнакою закінчив РАМ ім. Гнєсіних (м. Москва) в класі композитора, заслуженого діяча мистецтв РФ, професора Г.В. Чернова.

У 2002 році стає володарем спеціального призу за краще фортепіанне тріо на I Московському відкритому конкурсі композиторів і музикознавців імені О.М. Скрябіна (м. Москва).

У різні роки був учасником безлічі фестивалів сучасної музики, найвідоміший з яких – Міжнародний фестиваль сучасної музики „Московська осінь” (2002 р).

У 2005 році з відзнакою закінчив асистентуру-стажування в РАМ ім. Гнєсіних під керівництвом професора Г.В. Чернова.

У 2006 році на міжнародному конкурсі творів для російських народних інструментів ім. Шишакова стає лауреатом 3-ї премії за концерт „Подолання” для балалайки та фортепіано.

У 2008 році удостоєний звання Лауреата премії губернатора Тверської області в сфері культури і мистецтва II ступеня в номінації „За творчість молодих авторів і виконавців”.

У 2011 році стає лауреатом II всеросійського конкурсу-фестивалю „Молода класика” за кращий твір для хору („Не собирай сокровищ на земле” на вірші Т. Лєвіної)

У 2011 році на ювілейних Педагогічних читаннях з Гуманної педагогіки за написання „Гимна учителю” (на слова Тетяни Лєвіної) рішенням Міжнародної ради гуманної педагогіки на чолі з академіком Ш. Амонашвілі (м. Москва) був нагороджений званням „Лицар гуманної педагогіки” і золотим значком „Серце і Лебідь”.

У 2012 році – друга премія на СТАМ-фестивалі (фестиваль сучасної тональної академічної музики, м. Москва).

З вересня 2006 року працює в Тверській академічній філармонії в якості соліста-вокаліста камерного хору „Русский партес”.

З 2012 року входить в художню раду філармонії, а також виконує обов'язки хормейстера. Є художнім керівником чоловічого вокального ансамблю „Art'el” (Артель).

Окрему сторінку в творчій біографії Сергія Лєвіна становить виступ в дуеті зі своєю дружиною, Тетяною Лєвіною (Хрящевською), також випускницею ХМУ по фаху гітари (клас О.П. Лукіна), лауреатом міжнародних, всеросійських та всеукраїнських конкурсів авторської пісні. У творчій співдружності Сергій виступає і як композитор, і як виконавець. Дует Тетяни і Сергія виступає в багатьох містах Росії та України, стає лауреатом багатьох конкурсів і фестивалів авторської пісні (в Санкт-Петербурзі, Москві, Костромі, Ярославлі, Іваново, Дубні). На Тверській землі дует неодноразово брав участь у фестивалі православної авторської пісні „Покровські вечори”, літературних зустрічах „Каблуківська веселка”, Слепневсько-Градницьких ахматовсько-гумільовських поетичних читаннях (м. Бєжецьк) та ін.

Також Сергій брав участь у роботі журі конкурсу авторської пісні „Каблуківська веселка”, а в 2011 році працював в журі ювілейних XX Всеросійських Дельфійських ігор в номінації „Авторська пісня”.

У 2010 році побачив світ новий (шостий) компакт-диск Тетяни та Сергія Лєвіних „Політ над безоднею”, у записі якого взяли участь провідні виконавці-інструменталісти міста Твері.

Творчість Сергія Лєвіна окрім суто мистецьких нагород високо відзначена також і в музикознавчому аспекті, про що свідчить висловлювання його вчителя, композитора, заслуженого діяча мистецтв Росії, професора Російської Академії Музики ім. Гнєсіних Чернова Геннадія Володимировича: „Iнтонаційна мова цього музиканта збагачена багаторічним досвідом співу в московському хоровому колективі, що спеціалізується на давньоруських співах. Вплив знаменного розспіву і рядкового багатоголосся відбилося на мелодиці цього композитора, в таких його творах, як Фортепіанне тріо, Струнний квартет, „... І на землі мир” для струнного квартету і фортепіано та ряді інших. За роки навчання музична мова Сергія почала знаходити своє індивідуальне забарвлення, що дуже цінно для будь-якого художника. Музика його завжди яскрава, образна і виразна. Його стиль поєднує в собі невтомну винахідливість і свіжість інтонації разом з глибиною, щирістю і, що дуже важливо, демократичністю. Відрадно, що остання властивість співзвучна сучасній світової тенденції в області композиції”.

Творчий доробок композитора:
1997 – Два хори для мішаного хору на вірші А. Дрожжина і С. Єсєніна;
– „Танець” і Фуга для фортепіано;
1998 – „Фантазия памяти С. Прокофьева” для фортепіано;
– Сюїта для фортепіано;
1999 – Три п'єси для скрипки і фортепіано;
– „Монастырский звон” для тенора і фортепіано на вірші М. Лермонтова;
– Концертні варіації для фортепіано;
2000 – 4 п'єси для квартету дерев'яних духових;
– Тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано;
– „Песнь Пресвятой Богородице” для мішаного хору;
2001 – „Пробужденье сердца”, вокальний цикл для мецо-сопрано, кларнета і фортепіано на вірші Т. Хрящевської (в 5-ти частинах); – Струнний квартет № 1 (в 3-х частинах);
2002 – Струнний квартет № 2, поліфонічний (в 4-х частинах);
– „Звездный огонь”, вокальний цикл для мецо-сопрано та фортепіано на вірші Т. Хрящевської (в 3-х частинах); – „Извечная песнь” для мішаного хору на вірші Т. Хрящевської;
2003 – Симфонія E-dur для великого симфонічного оркестру;
– „Музыка пространства” для мішаного хору та фортепіано на вірші Т. Хрящевської;
2004 – „... И на земли мир” для струнного квартету і фортепіано;
– Триптих для трьох кларнетів;
– „Достойно есть” для мішаного хору;
–„Гимн учителя” для жіночого хору і фортепіано на вірші Т. Хрящевської;
2005 – „Преодоление”, концерт для балалайки і ОРНІ;
– „Преодоление”, авторська версія концерту для балалайки та фортепіано;
– „Сторона моя Россия”, вокальний цикл для баритона і фортепіано на вірші А. Ремізова (в 3-х частинах); – „Витражи”, п'єса для фортепіано;
2006 – „Отсветы снов” для трьох віолончелей та арфи;
– Чотири вірші Р. Тагора для баритона і фортепіано;
– „Херувимская песнь” для мішаного хору;
2007 – „Христос рождается”, маленька кантата для хору, струнних та ударних на канонічні тексти різдвяних співів (на церковнослов'янській мові) ;
– „Рождественское утро”, хорова мініатюра на текст тропаря Різдва Христового;
– „Дева днесь” для мішаного хору;
2008 – „Ночь сокровенная” для мішаного хору на вірші Т. Лєвіної (Хрящевської);
2009 – Поема для балалайки та фортепіано;
2010 – „Прийди, о Дух всезиждущий” для мішаного хору та баяна (органу) на канонічний текст – музичне приношення Г.Малеру;
2011 – „Не собирай сокровищ на земле” для мішаного хору a capella а вірші Т.Лєвіної;
– „Христос” для низького голосу і фортепіано на вірші М. Гумільова;
– „Кимрская земля” для голосу та симфонічного оркестру на вірші Т. Лєвіної;
– „Древний город” для солістів, хору та оркестру на вірші Т. Лєвіної;
2012 – „Тернистый путь красоты”, для баяна, фортепіано та струнних.

Окрім оригінальних авторських робіт за ці роки була проведена велика творча робота по перекладенню, оркестровці і транскрипції творів інших авторів. Всі вони були виконані в філармонічних концертах. З найбільш великих і значних:
– Ф. Пуленк. Stabat mater, для хору і оркестру, транскрипція для камерного хору, струнних, рояля, органу та ударних;
– Р. Глієр. Концерт для голосу та симфонічного оркестру, транскрипція для голосу і камерного оркестру;
– К. Орф. Carmina burana, транскрипція для хору, солістів органу та камерного оркестру;
– М. Мусоргський. „Пісні та танці смерті”. Було створено дві виконавські версії цього твору – для баса і камерного оркестру та для мішаного хору і камерного оркестру (остання версія створена в співавторстві з Олексієм Ларіним). Обидві версії прозвучали в концертах фестивалю ім. М. Мусоргського;
– Транскрипція для камерного оркестру ряду пісень з вокальних циклів Г. Малера: „Пісні мандрівного підмайстра”, „Чарівний ріг хлопчика”, „14 пісень і наспівів юнацьких років”, „Сім пісень останніх років”. Всі вони склали повноцінне відділення концерту, присвяченого ювілею Г. Малера і увійшли в програму „Від Моцарта до Малера”;
– Здійснена оркестровка або перекладення цілого ряду окремих вокальних та інструментальних опусів самих різних авторів і жанрів.