Галицькі Самоцвіти

Нещодавно життя духового оркестру Хмельницького музичного училища ім. В.І.Заремби урізноманітнилося чудовою подією - поїздкою до Львова на ІІ-й Всеукраїнський фестиваль-конкурс інструментальної музики «Галицькі самоцвіти». Після цієї поїздки в нас залишилася маса неймовірних вражень, якими я спішу з вами поділитися.
Підготовку до конкурсу ми почали за кілька місяців. Для цього ми обрали два твори: Девід Шаффер «На сонячному березі» та Кіс Влек «Повернення до Ітаки». Твори масштабні, контрастні, тому ми наполегливо працювали, щоб,

як-то кажуть: «не впасти обличчям у бруд».

 У нашому оркестрі грають щонайменше 40 чоловік. Нічогенький колектив, - я вам скажу. Художній керівник та диригент оркестру - Гуцал Олександр Панасович - зумів зорганізувати та налаштувати нас на конкурс. Саме завдяки його настановам, дисциплінованості, відповідальності, професійності та відданості справі ми успішно впоралися з поставленими завданнями.

Звісно, до Львова ми їхали потягом, де дружно розмістилися у двох вагонах. По приїзді на вокзал нас вже очікував автобус для перевезення до готелю. Там кожному випала можливість жити з тими, з ким хотілося. Часу було обмаль, тож, ми швиденько зайняли свої «покої», зібралися та вирушили до органної зали, де власне й відбувався конкурс. Будинок органної та камерної музики знаходиться в колишньому костелі святої Марії Магдалини (XVII ст.) У 1932 році в цьому костелі було встановлено виготовлений у Чехії орган фірми «Rieger-Kloss», найбільший на території України.

У наш час споруда є шестистопною базилікою з витягнутим хором і гранчастою апсидою, перекритими хрестовими склепіннями. Прості площини бічних фасадів, ритмічно розчленовані поруч високих вікон, відтінюють насичений декоративними елементами головний фасад. Тут вдало поєднано традиції ренесансу з рисами стилю бароко.
Учасників було дуже багато, а відповідно - місця мало. Але нам, духовикам, до цього не звикати!
Аж ось настала мить виходу на сцену. У руках відчувалося легке тремтіння. Незважаючи на те, що в залі було досить холодно, енергетика була приємною та теплою. Лише від думки, що ми робимо спільну справу, ставало ще тепліше. Знаєте, це настільки круто - бути частинкою чогось більшого, аніж ти, - цілого колективу, вносити свою лепту до спільної справи, відтворювати разом живу музику! Ми дійсно дуже старалися, щоб не підвести Олександра Панасовича, та довести всім, а, в першу чергу, самим собі, що ми чогось варті. Сольне виконання, звісно, важливе, але гра в оркестрі викликає просто грандіозні емоції. Було таке відчуття, що нам допомагали навіть стіни, - в органній залі надзвичайно чудова акустика!

Відігравши свою програму, ми полегшено зітхнули та пішли обговорювати свої переживання! Повірте, ми були дуже вражені від виступу. А коли до нас повернувся радісний Олександр Панасович, щоб подякувати за виступ, ми зрозуміли, що зіграли добре.
Ввечері у нас був вільний час. Ми пішли на прогулянку по вечірньому Львову. Чесно кажучи, я навіть не очікувала, що місто Лева настільки прекрасне та захоплююче! Воно вражає своїми красою, величчю, розкішшю, історичними та архітектурними цінностями! Львів поєднує в собі культурні пам’ятки різноманітних стилів європейського мистецтва: ренесансу, бароко, класицизму, чим нагадує музей просто неба! Саме тому львів’яни інколи називають його «маленьким Парижем».
Гарних вражень поїздці додавала ще й Новорічно-Різдвяна атмосфера, яка панувала по всьому місту. Різноманітні вогники, гірлянди, новорічні ялинки, знаменита львівська кава, прикрашені будівлі, яскраві алеї наповнювали серце затишком та теплом.
Що тих 3 дні у Львові? Звичайно, це дуже мало для того, щоб вдосталь насолодитися прекрасними вуличками, темпом життя, своєрідністю мовлення жителів та гостинністю цього вишуканого міста.

Певно, це місто невичерпного натхнення! Кожного разу, навіть проходячи повз одне і теж саме місце, не перестаєш знаходити щось нове та цікаве, чаруватися та дивуватися його самобутності. Особливо прекрасний Львів з висоти Високого Замку, де його видно як на долоні.

Наступного дня після конкурсу ми грали на гала-концерті, в якому брали участь лише ті, хто зайняли призові місця. Без сумніву, це нас порадувало. Гала-концерт відбувався у Львівській обласній філармонії.

У такій залі було ще приємніше грати, оскільки це один з провідних концертних закладів України. За понад столітню історію на філармонійній сцені виступали найвідоміші музиканти світу – С. Крушельницька, О. Мишуга, Р. Штраус, Г. Малер, Б. Барток, А. Рубінштейн, Ф. Бузоні, М. Лонг, В. Ландовска, П. Казальс, а в другій половині ХХ ст. – С. Ріхтер, Р. Керер, Л. Коган, Д. Ойстрах, Л. Ісакадзе, Б. Руденко, В. Горностаєва, Н. Гутман, Ю. Башмет й ін. Авторські концерти тут репрезентували визначні композитори: Д. Шостакович, Б. Лятошинський, А. Хачатурян, А. Шнітке, А. Пярт, П. Васкс, К. Пендерецкі, В. Сильвестров, М. Скорик, Є. Станкович.
Сцена була дивовижно красивою, посеред зали стояла блискуча ялинка, яка додавала натхнення та яскравості нашому виступу.

Після цього слідувало оголошення результатів конкурсу...
Пів години очікування, і - ось вона - заслужена Перша Премія!

Безумовно, ми пишалися собою, адже нас високо оцінили люди, які добре розуміються у музиці, - професіонали своєї справи: Олег Лихач – народний артист України, соліст Львівського національного академічного театру опери та балету ім.С.Крушельницької; Микола Орач – заслужений діяч мистецтв України, голова ГО "Оркестр ПрикВО"; Тарас Лазуркевич – заслужений артист України, доцент, декан оркестрового факультету Львівської національної музичної академії ім.М.Лисенка.
У такі моменти відчуваєш щастя та гордість за власні заслуги!

Так, це були незрівнянні 3 дні! Ми постійно були в русі, тому добряче втомилися. Але це була приємна втома. Адже потративши сили, ми отримали набагато більше - чудесні спогади та враження, злагодженість колективу. А також підзарядилися енергією та відпочили від рутинності рідного міста. До речі, на вуличках Львову ми зустріли багато талановитих музикантів, які від щирого серця дарували насолоду людям. Ми з радістю залишились би там ще, але хорошого потрохи. Якби ми отримували все, що хотіли та скільки хотіли, не цінували би того, чого так поступово та наполегливо досягаємо.
Підсумовуючи сказане, я хочу подякувати усім своїм колегам та нашому керівнику! Це була чудова поїздка, яка нас згуртувала, здружила та наповнила силами на нові творчі здійснення! Сподіваюся, що це лише початок наших спільних досягнень, а попереду нас очікують ще кращі поїздки!

Автор - Катерина Шевчук.