Віктор Євстахійович Камінський

ve kaminskyТалановитий композитор, педагог, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України (1995), лауреат премії ім. М.В.Лисенка (2000), професор (2002), лауреат премії ім. С.Людкевича (2004), лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка (2005). В 2009 році нагороджений Почесною відзнакою "Zasłużony dla Kultury Polskiej". Він є членом Спілки композиторів України (з 1978 року), заступником голови правління Львівської організації Спілки композиторів.

Народився митець у 1953 році на Тернопільщині. Два роки (з 1970-1972 рр.) навчався у Хмельницькому музичному училищі по класу композиції та гармонії у В. Цибульника. Далі вступає на композиторський факультет Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка, де навчався у класі композитора Володимира Флиса.

По закінченні консерваторії у 1977 році, В. Камінський працював викладачем Рівненського філіалу Київського інституту культури. З 1978 р. працює у Львівській державній консерваторії (нині Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка) на кафедрі композиції.

В 1983 – 1985 рр. продовжує навчання в аспірантурі при Московській державній консерваторії ім. П.І. Чайковського в класі Тихона Хреннікова. Закінчивши навчання, композитор знову повертається до Львова, де й до сьогодні працює у Львівській національній музичній академії ім. М.В. Лисенка. Зараз він є викладачем композиторського факультету, в класі якого займається багато талановитої молоді. Окрім того, з 2002 року Віктор Євстахійович займає посаду проректора з наукової роботи академії.

Віктор Камінський є автором великої кількості творів, різних за жанрами та стилями. У творчій спадщині композитора – дві симфонії, кантати „Україна. Хресна дорога”, „Іван Підкова”, „Благодатна пора наступає”, хорові поеми та хори на тексти Т. Шевченка, І. Франка, Д. Павличка, Б. Стельмаха та інших, багато творів камерно-інструментального та камерно-вокального жанрів.

Початок 80-х років у творчості композитора пов’язаний зі спалахом інтересу до естради, деякі з його пісень стали шлягерами, як-от „Скажи мені” та „Очі коханої” на сл. В. Крищенка, „Калино, калино” та „Історія” на сл. Б. Стельмаха, „Танго нежданої любові” на сл. Р. Братуня та ін. Їх виконували групи „Ватра”, „Кобза”, такі естрадні зірки як Іван Попович, Оксана Білозір, Віктор Морозов та інші.

Плідно пише композитор музику для театру. Вистави з музикою В. Камінського „Маруся Чурай” Ліни Костенко, „Павло Полуботок” К. Буревія, „Народний Малахій” М. Куліша, трилогія „Мазепа” Б. Лепкого, завдяки своїй близькості з фольклорними джерелами отримали справжнє визнання публіки.

Одним з кульмінаційних пунктів творчості В. Камінського стала літургійна музика. В цьому руслі написаний Акафіст до Пресвятої Богородиці, Псалом Давида, Літургія, Пасхальна Утреня. Духовна музика з успіхом звучала й за кордоном та звучить у трансляціях радіо з Ватикану.

В останні роки відбулось декілька прем’єр творів Віктора Камінського, які викликали значний резонанс, зокрема: до поезії І. Франка в 2006 році була написана кантата „Благодатна пора наступає” (лібрето В. Вовкуна), „Супергармонія в ритмах „Океану” для скрипки з камерним оркестром (2007, за мотивами гурту „Океан Ельзи”), „Героїчна поема” для сопрано, баритона та симфонічного оркестру на тексти Ірини Калинець (2008), „Пісня Мойсея” для соліста (баритон), мішаного хору та камерного оркестру на біблійні тексти в опрацюванні Ірини Калинець (2009).

Віктор Камінський є автором першого в Україні навчального посібника „Електронна та комп’ютерна музика”. Творчість В. Камінського і до сьогодні займає значне місце у музичному житті України. Свідченням цього є постійна участь композитора у міжнародних музичних фестивалях – „Київ-Мюзік-Фест”, „Контрасти” та ін.