Віталій Ігорович Самолюк

Композитор, лауреат міжнародного конкурсу, член спілки композиторів України. Народився 18 червня 1985 року в селищі міського типу Чорний острів, Хмельницької області. Музикою почав займатися з 6-ти річного віку. Музичну школу закінчив по класу фортепіано.

Перші композиції з’являються саме під час навчання ще в школі (серед них твори для фортепіано „Спогад” та „Вальс”). Подальшу професійну музичну освіту продовжив в Хмельницькому музичному училищі ім. В.І Заремби на відділі хорового диригування (клас викладача Каморнік А.Р.).

Збагачуючи свої знання, продовжує навчання в Одеській Національній музичній академії ім. А.Нежданової на теоретичному факультеті (кафедра теорії музики та композиції, клас доцента Ю.О. Гомельської).

За роки навчання в академії пробує свої творчі сили у написанні творів великої форми. Так з’являються соната для кларнета та фортепіано, вокальна кантата „Спогади бранки” на текст О. Дідусенко, Три фантастичні п’єси та багато іншої інструментальної музики. Дипломною роботою В. Самолюка стала симфонічна поема „Вічність”.

В. Самолюк є автором циклу „П’ять фуг для фортепіано”, мініатюр для струнного квартету. Пише композитор і духовні твори: „Отче наш”, „Алілуя”, „Благослови, душе моя, Господа”.

У 2009 році в Будинку Реріха (м. Одеса) прозвучав Перший фортепіанний концерт в трьох частинах, соната „Сатурн” для скрипки і фортепіано, „Ля-сі-мі” для скрипки і фортепіано, „Щедрик”. В цей рік розпочато роботу над скрипковим концертом, а з 2010 року композитор працює над Другим фортепіанним концертом.

В. Самолюк є лауреатом Міжнародного конкурсу молодих композиторів Пента TON 2008 (м. Миколаїв), де його Соната для фортепіано виборола ІІ місце. У 2009 році взяв участь у джазовому фестивалі пам’яті Ростислава Кабанченка (м. Одеса) із джазовими імпровізаціями.

Жанрова палітра композитора доволі багата. Її діапазон включає як малі, так і великі форми. В 2011 році, з новим симфонічним твором „Відлуння”, В. Самолюк вступає в Спілку Композиторів України.

Окрім власних творів, В. Самолюк, будучи концертмейстером в класі естрадного співу, приділяє велику увагу аранжуванню музики.