На шляху до наукової діяльності

Вагомим підсумком навчальної діяльності студентів-теоретиків з профільних дисциплін стають щорічні захисти курсових робіт.

У цьому році, напередодні Різдва, 18 грудня в ХФМК ім. В.І. Заремби відбувся черговий звіт теоретиків 4 курсу з української музичної літератури, які представили свої наукові роботи, здійснені під професійним керівництвом Любов Петрівни Хлистун - викладача відділу "Теорія музики", завідувача кабінету української музики та фольклору, викладача з дисципліни "Українська музична література".

Захист курсових робіт вперше проходив у змішаному форматі, оскільки, крім наших студентів і викладачів, на ньому був присутній (онлайн) композитор Віталій Самолюк - колишній випускник коледжу і автор музики, що стала темою двох курсових робіт. Ці твори були нещодавно подаровані нашому кабінету української музики і фольклору.

Захист розпочався саме з музики Віталія Самолюка, написаної для фортепіано і хору. Студенткам-випускницям Хомі Лілії ( з темою "Вальсова лірика подільського композитора Віталія Самолюка") і Блонській Дар'ї (тема "Новаторське трактування хору в обробках українських народних пісень Віталія Самолюка") вдалось не тільки розкрити особливості письма композитора, але й визначити інші жанрові ознаки цих творів. Так збірка вальсів (під назвою "Сторінки життя") може сприйматись як основа балетного спектаклю, завдяки програмним назвам вальсів, де дія переноситься з вуличного народного свята на театральну сцену, далі - в нічну атмосферу романтичного любовного побачення, і знову повертає на вулицю. Композитор не очікував такого бачення його вальсових п'єс і обіцяв подумати над створенням балетної версії.

Хорові обробки українських народних пісень В.Самолюка у майстерному виконанні Хмельницького академічного муніципального хору під орудою заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Цмура під час онлайн-концерту 2021 року також виявили ознаки єдиного великого твору з наскрізною сюжетною драматургією. Цьому сприяють численні прийоми вокалізації хорової партії, що нагадує оркестрове звучання і елементи театралізації пісень з підтанцьовкою, хороводними рухами-плесканням в долоні і світловими ефектами. Подібне поєднання музики, танцю і дійства наближає ці 19 обробок до жанру сценічної кантати ( подібно знаменитій "Carmina Burana" К. Орфа).

Віталій Самолюк у своєму резюме коротко визначив: "гарна робота талановитих студентів" і пообіцяв надалі презентувати свої твори нашому кабінету української музики і фольклору.

Наступні теми робіт наші студентки вибирали самостійно, за власним бажанням, незважаючи на відсутність достатньої кількості музикознавчої літератури.

Білявець Маріанна дуже яскраво, артистично, з великим захопленням представила тему "Традиції і новаторство в скрипковому концерті З. Алмаші". Вона проявила неабияку сміливість та ініціативу, домовившись з відомим композитором і віолончелістом про зустріч у Києві, де взяла у нього інтерв'ю, побувала на його концерті в філармонії, де записала виконання скрипкового концерту Алмаші і отримала на своє прохання ноти цього твору, які ще ніде не публікувались. Таке ставлення до наміченої мети свідчить про справжній творчий і науковий талант.

Потужні здібності кропіткої науковиці розкрились і у виступі Олени Буштрук з темою ""Музика в старовинному стилі", як зразок тихої лірики Валентина Сильвестрова". Їй вдалось розкрити складну, оригінальну стилістику композитора на прикладі його поетичного фортепіанного циклу, який прозвучав у чудовому виконанні Євгена Громова.

Важливі особливості творчої натури одеського композитора Олега Польового розкрила в своїй роботі Аніта Яблонська ("Багатогранний вимір творчої діяльності Олега Польового"). Вона зупинилась на різних видах музичної діяльності цього не дуже відомого в Україні музиканта, включивши у виступ виконання його романтичного "Ноктюрну" (з якого і почався вибір теми курсової). На завершення її виступу присутні почули відеозапис прекрасної "Колискової Україні" О. Польового у виконанні дитячого хору.

Отриманий досвід написання наукових робіт під час навчання на відділі "Теорія музики" зможе визначити подальше коло наукових інтересів молодих дослідниць та сприяти сучасному розвитку українського музикознавства.