8. Забезпечення внутрішнього моніторингу навчальних досягнень студентів з предметів загальноосвітнього циклу.

8.1. Планування діяльності навчального закладу

Навчальний процес у Хмельницькому музичному училищі ім. В.І. Заремби – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому та кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти. Мова навчання в училищі державна.

Організація навчального процесу в училищі здійснюється на основі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», «Положення про державний вищий заклад освіти», Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», національної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.), національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, національної доктрини розвитку освіти в Україні, державних стандартів освіти та інших законодавчих актів України з питань освіти.

Основою системи планування навчально-виховного процесу є комплексний план навчально-виховної роботи, яким об’єднано плани роботи всіх структурних підрозділів в училищі.

Щорічно, на серпневій педагогічній раді, аналізується стан виконання завдань Річного плану роботи училища за попередній навчальний рік, обговорюється та погоджується Річний план на наступний. До аналізу перспективного та річного планування долучаються всі педагогічні працівники навчального закладу, враховуються можливості корегування, деталізації в плануванні.Педагогічний колектив бере активну участь у забезпеченні виконання планів.

Училище здійснює підготовку молодших фахівців за рекомендованими навчальними планами, розробленими у відповідності до існуючих вимог, до введення в дію державних стандартів освіти. Навчальний план визначає терміни та обсяги нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, графік навчального процесу, форми проведення підсумкового контролю. На підставі рекомендованого навчального плану, згідно з «Положенням про організацію навчального процесу в вищих навчальних закладах» (наказ від 02.06.1993 № 161), заступником директора з навчально-виховної роботи складається робочий навчальний план, який затверджується директором училища.

В робочому навчальному плані є графік навчального процесу на поточний навчальний рік, вказано співвідношення навчальних теоретичних (практичних) та самостійних годин на кожну навчальну дисципліну (відповідно 1/3 та 2/3), передбачені терміни підсумкового контролю.

Керуючись нормативними документами Міністерства освіти і науки та Міністерства культури України училище систематично вносить зміни до робочих навчальних планів. Реалізація внесених змін і доповнень до навчальних планів забезпечується роботою навчальної частини, завідуючими цикловими (предметними) комісіями.

Аналіз діючих навчальних програм, перелік яких щорічно затверджується наказом директора показав, що училище на 100% забезпечене навчальними програмами.

З урахуванням годин навчального плану з кожної навчальної дисципліни в училищі розроблені робочі навчальні програми (відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі» від 02.06.1993 № 161). До змісту робочих навчальних програм внесено зміни та доповнення відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про мови», Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Концепції національного виховання в Україні.

До робочих навчальних програм включені такі розділи: мета та завдання курсу; тематичний план; календарно-тематичний план; засоби контролю; критерії оцінювання; зміст курсу; перелік питань для заліків та іспитів; зразок екзаменаційного білету; плани семінарських занять; список навчально-методичної літератури. Крім цього, викладачами училища розроблені цикли лекцій з окремої теми дисципліни, допоміжний матеріал з дисциплін музично-теоретичного циклу: звукові диктанти, вікторини, тести, завдання.

Велика увага приділяється методичному забезпеченню самостійної роботи студентів. 80% тем, які винесені на самостійне вивчення, забезпечені папками з методичними рекомендаціями для вивчення. Стан виконання навчальних планів і програм відтворено в календарно-тематичних планах, журналах групових та індивідуальних занять, індивідуальних навчальних планах студентів.

Питання ведення навчальної документації, виконання навчальних планів і програм обговорюється на засіданнях педагогічної ради, циклових комісій, нарадах при директорі.

Проведений самоаналіз показав, що училище забезпечує виконання навчальних планів і програм. Коригування змісту програм здійснюється рішенням циклових комісій і затверджується заступником директора з навчально-виховної роботи.

Навчальний процес в училищі – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому та кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Мова навчання в училищі державна.

Навчальний процес в училищі здійснюється в таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи. Форма навчання в училищі денна (стаціонарна).

Заняття в Хмельницькому музичному училищі ім. В.І. Заремби проводяться за стабільним розкладом. Тижневе навантаження студентів з усіх видів занять не перевищує 36 годин на тиждень при 6-денному навантаженні разом із заняттями з предметів за вибором студента та навчального закладу. Індивідуальні заняття проводяться викладачами за окремим розкладом, який затверджується заступником директора з навчально-виховної роботи. Усі викладачі мають індивідуальні розклади занять, які відповідають нормативним вимогам.

У відповідності до діючих навчальних планів училищем щорічно розробляються графіки навчального процесу, в яких визначено терміни навчання та форми поточного і підсумкового контролю знань студентів. Графіки навчального процесу виконуються своєчасно.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу в вищих навчальних закладах у Хмельницькому музичному училищі ім. В.І. Заремби здійснюється планування роботи училища по напрямках, а також планування роботи усіх ланок.

До загальних планів училища на навчальний рік входять плани:

– план навчально-методичної, організаційної та виховної роботи;

– план роботи педагогічної ради;

– план роботи адміністративної ради;

– план роботи науково-методичної ради;

– план роботи сектору практики;

– план профорієнтаційної роботи;

– план внутрішнього контролю;

– план роботи приймальної комісії;

– план виховної та культурно-масової роботи;

– план роботи студентського наукового товариства;

– план роботи бібліотеки;

– план роботи методичного кабінету.

Усі викладачі забезпечені навчальними програмами. Відповідно до Робочого навчального плану та програми викладачами розроблено за типовою структуроюробочі програми з усіх навчальних дисциплін, які розглянуто і схвалено відповідними предметними цикловими комісіями та затверджено заступником директора з навчально-виховної роботи. Відповідно до робочих програм, на виконання завдань передбачених державними програмами створено навчально-методичні комплекси. Для наочного подання програмного матеріалу, кращого його засвоєння та економії часу викладачами розроблено ряд мультимедійних презентацій, підібрано тематичні відео фрагменти.

З метою організації якісної роботи студентами з реалізації програми навчальної дисципліни в плані виконання самостійних позааудиторних робіт викладачами коледжу розроблено Методичні рекомендації щодо організації позааудиторної самостійної роботи студентів з усіх навчальних дисциплін, які згідно вимог пройшли етапи схвалення та затвердження.

В закладі розроблено семестровий розклад занять, який узгоджено з робочим навчальним планом та графіком навчального процесу. Дотримується гранично допустиме навантаження студентів.

Своєчасно ведеться та надається у вищі інстанції звітна документація.

Результат самооцінки: 10 балів, рівень високий.

2. Ефективність управлінських рішень

З метою підвищення ефективності виконання управлінських рішень в училищі запроваджено систему контролю, яка передбачає поетапне прийняття рішень на різних управлінських рівнях. Управлінські рішення своєчасно доводяться до колективу виконавців. Здійснюється контроль за їх виконанням.

Адміністрація училища своєчасно готує аналітичні матеріали внутрішнього контролю, виявляє недоліки в напрямах діяльності, приймає конкретні рішення для їх усунення, адресно та із зазначенням термінів ставляться завдання для працівників закладу. Інформації про результати виконання управлінських рішень заслуховуються на засіданнях педагогічної, методичної та адміністративної рад.

Результат самооцінки: 10 балів, рівень високий.

2. Якість внутрішнього контролю

Контроль за навчально-виховним процесом здійснюється на основі плану-графіку внутрішнього контролю. Система контролю охоплює різні види (оперативний, поточний, перспективний, постійний контроль). Йому передує робота з детального вивчення та подальшої аналітико-інформаційної обробки даних. Контролюючі функції посадових осіб передбачено в посадових інструкціях, на підставі яких за директором, його заступниками, завідувачами відділень та головами циклових комісій розподіляються конкретні напрями здійснення контролю. Відповідно до річного плану координація внутрішнього контролю здійснюється на засіданнях педагогічної ради, на нарадах при директорові, робочих та оперативних нарадах. Всі рішення щодо цього оформляються відповідними наказами по коледжу із зазначенням термінів повторного контролю.

Про результативність та якість контролю в навчально-виховному процесі свідчать показники навчальних досягнень студентів за останні 3 роки, результати державної підсумкової атестації, видача кількості дипломів з відзнакою, продовження навчання випускників коледжу у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації.Особлива увага приділяється контролю ведення документації, в тому числі документів суворої звітності, журналів обліку навчальних занять, книг обліку видачі атестатів та дипломів тощо.

На постійному контролі адміністрації коледжу перебувають питання дотримання охорони праці та безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних норм в навчально-виховному процесі, забезпечення харчування та умов проживання студентів.

Результат самооцінки: 9 балів, рівень достатній.

8.4. Форми контролю навчальних досягнень студентів

Контрольні заходи в училищі включають поточний та підсумковий контроль знань студентів. Положення про критерії та порядок оцінювання навчальних досягнень студентів Хмельницького музичного училища ім. В.І.Заремби» забезпечує ефективну реалізацію таких завдань:

• стимулювання студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року;

• систематизація навчального матеріалу та свідоме його засвоєння студентами впродовж навчального року;

• недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться для контролю, і програмою дисципліни;

• забезпечення відкритості контролю, що включає ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;

• створення належних умов для засвоєння програмового матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом і в часі;

• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладачів.

Положення складене на підставі наказів МОНМС України:

• № 161 «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 02.06.1993 p.;

• № 191/153 «Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.1996 р.;

• № 245 «Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти» від 15.07.1996 p.;

• № 384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації» від 29.03. 2012 р.

Поточний контроль

Поточний контроль полягає в оцінюванні рівня підготовленості студентів до виконання конкретних робіт, повноти та якості засвоєння студентами навчального матеріалу за темами навчальної дисципліни та виконання індивідуальних завдань відповідно до робочої програми навчальної дисципліни і здійснюється викладачами впродовж семестру.

Поточний контроль за виконанням курсового проекту (роботи) здійснюється їх керівником відповідно до завдання та графіка виконання курсового проекту (роботи), випускної кваліфікаційної роботи.

Поточний контроль практик здійснюється керівником практики відповідно до робочої програми практики та графіка її виконання.

Кількість отриманих балів з кожного виду навчальних робіт за різними формами поточного контролю виставляється студентам у журнал академічної групи після кожного контрольного заходу, але не рідше одного разу за місяць. Внесення даних поточної успішності в журнал завершується до початку екзаменаційної сесії.

Повторне складання заходів поточного контролю на вищу кількість балів може проводитися, як виняток, до початку сесії тільки за наявності поважних причин і з дозволу завідувача ПЦК.

Підсумковий контроль

Підсумковий контроль полягає в оцінюванні рівня досягнення компетентностей відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця та включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

Семестровий контроль

Форма і терміни семестрового контролю визначаються робочим навчальним планом спеціальності і включають семестровий екзамен, диференційований залік або залік з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, передбаченого її робочою програмою.

Семестровий контроль у формі заліку (диференційованого та недиференційованого) проводиться за результатами поточного контролю і не передбачає обов’язкової присутності студентів. Сума набраних балів оприлюднюються в журналі академічної групи до початку екзаменаційної сесії.

Семестровий контроль у формі екзамену проводиться за розкладом екзаменаційної сесії з обов'язковою присутністю студентів.

Семестровий контроль може проводитися в усній або письмовій формах, тестуванні з використанням технічних засобів, академконцерту, а також поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю зазначається в робочій навчальній програмі.

Екзаменаційна сесія проводиться в терміни, визначені робочим навчальним планом і затверджені графіком навчального процесу, за окремим розкладом. Розклад екзаменаційної сесії готується заступником директора з навчально-виховної роботи, затверджується директором і доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.

Тривалість підготовки до кожного екзамену повинна становити не менше 2-х днів. Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Студент може одержати позитивну оцінку з семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою.

Студенти, які одержали під час семестрового контролю більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з училища. Студентам, які отримали дві або одну незадовільну оцінку, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру.

Повторне складання екзамену допускається тільки у разі одержання незадовільної оцінки і не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни: один раз викладачеві, другий – комісії, яка створюється розпорядженням заступника директора з навчально-виховної роботи.

Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Перескладання екзаменів з метою підвищення оцінки не допускається.

Державна атестація

Державна атестація студента полягає у встановленні фактичної відповідності рівня його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця і проводиться Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Державна екзаменаційна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускника, вирішує питання про присвоєння йому відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, видачі державного документа про вищу освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки фахівців.

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами. Розклад роботи ДЕК, узгоджений з головою комісії, затверджується директором і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів або захисту випускних кваліфікаційних робіт.

До складання державних екзаменів та до захисту випускних кваліфікаційних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка компетентностей професійно-практичної підготовки студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом. Тривалість державного екзамену не повинна перевищувати 6 академічних годин за день. Форми і зміст завдань, кількість балів, які можна отримати, визначається випусковою ПЦК та доводяться до відома студентів на початку семестру, в якому відбувається цей контрольний захід.

Результати складання державних екзаменів оцінюються за 4-бальною шкалою. Підсумкову кількість балів визначають як середнє арифметичне кількості балів кожного члена ДЕК.

Рішення ДЕК приймається на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При суперечливому результаті голос голови є вирішальним. Рішення ДЕК оголошується у день державного екзамену (захисту) після оформлення протоколів засідання.

Студент, який одержав незадовільну оцінку з державного екзамену чи захисту випускної кваліфікаційної роботи, відраховується з училища і отримує академічну довідку.

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив випускну кваліфікаційну роботу, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту випускної кваліфікаційної роботи впродовж трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентові, який не складав державний екзамен або не захищав випускну кваліфікаційну роботу з поважної причини (документально підтвердженої), директором може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державного екзамену чи захисту випускної кваліфікаційної роботи, але не більше, ніж на один рік.

Методичне забезпечення державної атестації подано в таблиці 2.4.2.1

Згідно з планом контролю також здійснюється контроль над всіма формами роботи. Контроль в межах училища організований відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. План училищного контролю має такі напрямки: навчальна робота, виховна робота, консультаційно-методична робота.

До об'єктів контролю входять:

– якість проведення навчальних занять;

– виконання навчального плану та програм;

– виконання плану роботи циклових комісій;

– якість проведення практичного навчання студентів;

– аналіз роботи окремих викладачів, циклових комісій;

– підготовка до Державних іспитів і відповідність випускників кваліфікаційним характеристикам тощо.

5. Якість внутрішнього контролю

Контроль за навчально-виховним процесом здійснюється на основі плану-графіку внутрішнього контролю. Система контролю охоплює різні види (оперативний, поточний, перспективний, постійний контроль). Йому передує робота з детального вивчення та подальшої аналітико-інформаційної обробки даних. Контролюючі функції посадових осіб передбачено в посадових інструкціях, на підставі яких за директором, його заступниками, завідувачами відділень та головами циклових комісій розподіляються конкретні напрями здійснення контролю. Відповідно до річного плану координація внутрішнього контролю здійснюється на засіданнях педагогічної ради, на нарадах при директорові, робочих та оперативних нарадах. Всі рішення щодо цього оформляються відповідними наказами по училищу із зазначенням термінів повторного контролю.

Про результативність та якість контролю в навчально-виховному процесі свідчать показники навчальних досягнень студентів за останні 3 роки, результати державної підсумкової атестації, видача кількості дипломів з відзнакою, продовження навчання випускників у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації.Особлива увага приділяється контролю ведення документації, в тому числі документів суворої звітності, журналів обліку навчальних занять, книг обліку видачі атестатів та дипломів тощо.

На постійному контролі адміністрації коледжу перебувають питання дотримання охорони праці та безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних норм в навчально-виховному процесі.

Результат самооцінки: 9 балів, рівень достатній.

5. Критерії оцінювання навчальних досягнень

Оцінювання навчальних досягнень студентів за всіма видами навчальних робіт проводиться за поточним та підсумковим контролями.

Для оцінювання навчальних досягнень студента впродовж семестру застосовується національна 4-бальна шкала.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних, індивідуальних занять, академічних концертів, технічних заліків.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студентів. Семестровий контроль проводиться у формі семестрового іспиту, диференційованого заліку та заліку.

Державна атестація студентів здійснюється Державною кваліфікаційною комісією у формі державних іспитів.

З кожної навчальної дисципліни за всіма видами робіт розробляються критерії оцінювання навчальних досягнень студента.

Основними критеріями, що характеризують рівень компетентності студента при оцінюванні результатів поточного та підсумкового контролів, є такі:

• виконання всіх видів навчальної роботи, передбачених робочою програмою з дисципліни;

• глибина і характер знань навчального матеріалу за змістом навчальної дисципліни, що міститься в основних та додаткових рекомендованих літературних джерелах;

• вміння аналізувати явища, що вивчаються, у їх взаємозв’язку і розвитку;

• характер відповідей на поставлені питання (чіткість, лаконічність, логічність, послідовність тощо);

• вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;

• вміння аналізувати достовірність одержаних результатів.

Таблиця.Критерії оцінювання знань, вмінь, компетентностей студентів

Бали	Критерії оцінювання дисциплін циклу загальноосвітньої підготовки, циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки, циклу природничо-наукової та фундаментальної підготовки
«Відмінно»	Оцінюється завдання, що містить відповіді, в яких навчальний матеріал відтворюється в повному обсязі, відповідь правильна, обґрунтована, логічна, містить аналіз і систематизацію, зроблені аргументовані висновки. Студент активно працює протягом усього курсу і показує при цьому глибоке оволодіння лекційним матеріалом, здатний висловити власне ставлення до альтернативних міркувань з конкретної проблеми, проявляє вміння самостійно та аргументовано викладати матеріал. Практичне завдання виконане правильно, як з використанням типового алгоритму, так і за самостійно розробленим алгоритмом.
«Добре»	Оцінюється завдання, що містить відповіді, в яких відтворюється значна частина навчального матеріалу. Студент виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, певною мірою може аналізувати матеріал, порівнювати та робити висновки. Студент активно працює протягом усього курсу, питання висвітлює повно, висвітлення їх завершене висновками, виявлене уміння аналізувати факти й події, а також виконувати навчальні завдання. У відповідях допущені несуттєві помилки, в усних відповідях – неточності, деякі незначні помилки, має місце недостатня аргументованість при викладенні матеріалу, нечітко виражене ставлення слухача до фактів.
«Задовільно»	Оцінюється завдання, що містить відповіді, в яких відтворюються основні положення навчального матеріалу на рівні запам'ятовування без достатнього розуміння; студент у цілому оволодів суттю питань з даної теми, виявляє знання лекційного матеріалу, навчальної літератури, намагається аналізувати факти й події, робити висновки. Але на заняттях поводить себе пасивно, відповідає лише за викликом викладача, дає неповні відповіді на запитання, припускається грубих помилок при висвітленні теоретичного матеріалу. У практичних завданнях припущені несуттєві помилки.
«Незадовільно»	Оцінюється завдання, що не виконане, або містить відповіді на рівні елементарного відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, фрагментів навчального матеріалу. Студент виявив неспроможність висвітлити питання чи питання висвітлені неправильно, безсистемно, з грубими помилками, відсутні розуміння основної суті питань, висновки, узагальнення. У відповідях та практичному завданні припущені суттєві помилки.
Бали	Критерії оцінювання дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки (Спеціальний клас, Клас ансамблю, Концертмейстерський клас, Камерний ансамбль, Диригування )
«Відмінно»	Студент в повній мірі майстерно розкриває авторський задум музичного твору, яскраво реалізує свій артистичний потенціал. Досконало володіє усіма можливостями виконавського апарату. Втконання музичного твору вирізняється індивідуальною манерою виконання. Емоційний. Володіє слухацькою аудиторією.
«Добре»	Студент добре володіє музичним матеріалом та виконавськими навичками, але має деякі незначні помилки в інтонації. Спостерігається метроритмічна нестабільність, пластична невиразність. Потрібно працювати над музикальною виразністю та художнім змістом твору.
«Задовільно»	Студент має достатню професійну підготовку, набув досвіду в оволодінні основними прийомами музичного виконавства, але не розвинув навички на високому рівні. Задум автора розкривається не осмислено. Не достатньо активна артикуляція та дикція. Не вистачає сценічної виразності та пластики руху.
«Незадовільно»	Студент має посередні здібності, частково демонструє навички виконавства, не досяг успіхів, не зумів оволодіти виконавськими прийомами. Творча думка в’яла, не артистична.

5. Опис внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Політика закладу і процедури забезпечення якості

На Всесвітній конференції ЮНЕСКО з проблем вищої освіти (2009) було зафіксовано, що, попри безумовний вплив рівня наукових досліджень на престиж навчального закладу, основною суспільною функцією ВНЗ на сьогодні визнається підготовка фахівців. Відповідно до цього, умовою успішної конкуренції на світовому ринку знань було визнано визначення ВНЗ пріоритетів у викладанні і навчанні студентів.

Діяльність Хмельницького музичного училища ім. В.І.Заремби спрямована на забезпечення якості підготовки фахівців – викладачів ПСМНЗ, артистів оркестру, ансамблю, керівників хору, оркестру та надає освітні послуги і професійну підготовку, які:

- відповідають чітко визначеним потребам держави;

- задовольняють вимоги ринку праці;

- відповідають стандартам вищої мистецької освіти;

- не суперечать чинному законодавству України.

Якість технологій навчання у Хмельницькому музичному училищі ім. В.І.Заремби та високий  рівень фахової підготовки реалізовується за умов:

• наукової організації та інтенсифікації навчального процесу;

• чіткої структуризації цілей навчання;

• встановлення оптимальних співвідношень між вивченням фундаментальних і спеціальних дисциплін, теоретичною та практичною підготовкою музикантів.

Забезпечення якості освіти визнається всіма зацікавленими сторонами (освітні заклади, здобувачі освіти і роботодавці) як центральне завдання всіх інституціональних змін у сфері освіти. Відповідні програми заходів реалізуються як на регіональному, національному і галузевому рівнях, так і на рівні окремих навчальних закладів. Домінуючою тенденцією розвитку взаємодії сфери освіти і ринку праці є визнання провідної ролі оцінки результатів (а не процесу) навчання при визначенні якості підготовки.

Внутріучилищна програма забезпечення якості освіти в Хмельницькому музичному училищі ім. В.І.Заремби, крім моніторингу багатьох кількісних показників, спрямована на підтримку системи цінностей, традицій, класичних норм.

Стратегія культури якості реалізовується лише за умови залучення і активної участі усіх працівників училища (адміністрація, керівники структурних підрозділів, педагогічні працівники, навчально-допоміжний, адміністративно-господарський персонал) та студентів.

         Навчальний заклад несе основну відповідальність за якість наданих ним освітніх послуг і за те, як ця якість забезпечується, розвиває і вдосконалює якість навчальних програм; забезпечує якість, яка гарантує відкритість та підзвітність, повністю сумісна із процесами забезпечення якості задля підвищення ефективності роботи закладу; стимулює нововведення,

втілює стратегію постійного підвищення якості освіти.

Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби дотримується основних принципів системи менеджменту якістю навчання:

• орієнтація усієї діяльності училища на своїх споживачів, задоволення потреб яких визначає конкурентоздатність ВНЗ;

• безперервне удосконалення і підвищення якості усіх процесів освітньої діяльності ВНЗ;

• забезпечення активної участі викладацького складу і студентів училища в вирішенні проблем якості освіти;

• створення системи мотивації якості освіти як для викладачів, так і для студентів;

• широке використання сучасних освітніх технологій;

• формування інформаційного забезпечення управління якістю освіти;

• створення системи моніторингу якості освіти на основі об’єктивних показників.

Заходи, спрямовані на вдосконалення навчальних програм

На сьогодні зміст навчальних планів за спеціальністю 5.02020401 «Музичне мистецтво» формується із урахуванням вимог затверджених галузевих стандартів освіти, нормативних документів МОН України.

В процесі вирішення проблем зростання привабливості і прозорості навчальних програм, урахування тенденцій розвитку освітніх програм та вимог до них, забезпечення академічної мобільності студентів, підвищення здатності випускників до працевлаштування як у найближчій перспективі, так і в майбутньому спонукають до постійного оновлення та удосконалення навчальних програм.

Процедура затвердження, моніторингу і періодичного перегляду програм підготовки і кваліфікацій включає наступні кроки:

1. Формулювання цілей і завдань навчальних програм

2. Розробка навчального плану

3. Формулювання вимог до результатів навчання за попереднім рівнем.

4. Формулювання критеріїв, за якими відбуватиметься перегляд навчальних планів у результаті як зворотного зв’язку із викладачами, студентами, випускниками і роботодавцями, так і внаслідок прогнозування розвитку галузі і суспільства.

Відповідальні за впровадження: випускаючі кафедри; методична рада; заступник директора з навчально-виховної роботи; директор.

Критерії ефективності: індекс працевлаштування випускників; участь у міжнародних програмах підготовки; мобільність студентів; рейтинг за оцінками роботодавців.

В навчальному закладі створено методичне 100% методичне забезпечення дисциплін, яке постійно оновлюється відповідно до потреб навчальних планів.

Навчальні програми та робочі навчальні програми затверджуються на засіданні ПЦК у встановленому порядку.

Оцінювання студентів

Оновлення змісту, форм і методів навчання, методик повинно бути орієнтоване на результат – сприяти формуванню загальних і професійних компетентностей студентів та визначенню того, наскільки студенти досягли запланованих результатів. При цьому воно не повинне перетворюватись у самоціль, заперечувати існуючі напрацювання, створювати складні забюрократизовані процедури там, де достатньо виконувати мінімальні вимоги.

Оцінювання студентів як один з найважливіших елементів вищої освіти, який має значний вплив на майбутню кар’єру студентів, необхідно здійснювати на високому професійному рівні. Оцінювання також дає важливу інформацію про ефективність викладання та самостійної роботи студентів.

При удосконаленні положень про оцінювання знань студентів слід намагатися, щоб процедури оцінювання відповідали таким вимогам:

• призначалися для вимірювання досягнень визначених результатів навчання;

• здійснювались фахівцями, котрі розуміють роль оцінювання у набутті студентами знань і вмінь, пов’язаних з їхньою майбутньою кваліфікацією;

• виконувались більш ніж одним викладачем (особливо на екзаменах);

• мали чіткі й оприлюднені критерії виставлення оцінок;

• відповідали своєму призначенню (діагностичний, поточний або підсумковий контроль);

• проектувалися з урахуванням усіх можливих наслідків для студента;

• мали чітку регламентацію випадків відсутності студента з різноманітних причин;

• гарантували дотримання вимог законодавства про нерозповсюдження конфіденційної інформації;

• підлягали внутрішній (а за необхідності – зовнішній) експертизі;

• підлягали перевіркам на дотримання затверджених процедур.

В Хмельницькому музичному училищі ім. В.І.Заремби постійно удосконалюються методичні розробки з оцінювання знань студентів за видами навчальної роботи студента, спрямовані на розроблення специфічних форматів застосовуваних методів оцінювання таким чином, щоб вони:

• забезпечували прозорість процесу оцінювання досягнень студентів;

• забезпечували необхідну гнучкість і варіативність системи оцінювання, її індивідуалізацію у відповідності до об’єктивної відмінності рівнів програм підготовки, їх спрямованості, специфіки навчальних дисциплін і очікуваних результатів навчання тощо;

• передбачали зворотний зв’язок зі студентом (кожен студент повинен мати можливість дізнатися причини, з яких його успішність була оцінена відповідним рівнем оцінки) і таким чином забезпечували формувальну функцію.

В навчальному закладі створено загально училищна база екзаменаційних, контрольних завдань і тестів з усіх навчальних дисциплін. Завдання екзаменаційних білетів затверджуються у відповідному порядку.

Розроблено та затверджено Положення про порядок створення та організацію роботи державних екзаменаційних комісій, Положення про диплом з відзнакою.

Наказом директора затверджується склад екзаменаційних комісій, розклад екзаменаційних сесій, директорських контрольних робіт.

У закладі розроблено чітку систему перескладання (повторного складання) екзаменів та заліків відповідно до Положення про організацію навчального процесу.

Забезпечення якості викладацького складу

Освітня діяльність викладача – це важлива складова роботи вищих навчальних закладів. Тому саме оцінювання якості роботи викладацького складу дає уявлення про забезпечення якості освітньої діяльності вишу в цілому. Для оцінювання професійної діяльності викладача можливо виділити сталі напрямки – це загальні професійні характеристики викладача, його педагогічна діяльність, науково-дослідна робота, методична робота, організаційна робота.

Якість освітніх послуг, ефективність навчальних програм в першу чергу визначаються якісним складом викладачів та умовами в яких вони можуть ефективно передавати студентам свої знання, досвід і розуміння предмету в різних ситуаціях навчання.

Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби запроваджує систему кадрового забезпечення, яка передбачає:

– офіційно визначені процедури відбору та призначення на посаду нових викладачів відповідно до їхнього рівня професійної компетенції;

– розроблені засоби оцінки якості навчальної діяльності викладацького складу, та умови доступу викладачів до інформації про оцінку їхньої роботи;

– реалізацію механізму підвищення кваліфікації і вдосконалення фахової майстерності, який включає умови стимулювання і визнання професійних досягнень.

Адміністрацією здійснюється постійний моніторинг якості викладацького складу, спонукання викладачів до удосконалення процесів викладання і навчання.

Відповідно до плану вивчається та узагальнюється передовий педагогічний досвід колег, здійснюється постійний контроль за проходженням стажування та підвищення кваліфікації.

Процес формування корпоративної культури навчального закладу потребує зрозумілого для всіх способу оцінювання успіхів і невдач викладачів, а також відповідного процесу їх винагородження за добру та ініціативну працю. В кожного викладача формується методична папка, в якій фіксуються його успіхи, ініціатива, власні побажання і плани щодо професійного росту, а також критичні зауваження від керівництва.

Діяльність викладача оцінюється за критеріями:

1) базова освіта викладача, додаткова освіта та підвищення кваліфікації;

2) участь в науково-дослідній роботі, науково-дослідна активність;

3) рівень компетентності, що визначається знаннями та досвідом у визначеній галузі;

4) здатність займатися викладацькою діяльність;

5) здатність встановлювати контакти із зовнішнім і внутрішнім середовищем, з якими йому необхідно працювати;

6) відомість в своїй галузі;

7) наявність наукової школи.

Освітня діяльність, яку провадить викладач, є цілісним комплексом робіт, що сприяють досягненню професіоналізму та якісної роботи. Перелік функцій, які має виконувати викладач для забезпечення освітньої діяльності. Це: - підготовка навчальних курсів, їх методологічне й методичне забезпечення, вибір засобів інформаційної підтримки;

- авторська участь у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників;

- читання лекцій, практичних та індивідуальних занять;

- наукове керівництво, консультаційна й інша індивідуальна робота зі студентами;

- організація й виконання наукових досліджень і конкретних практичних розробок;

- підготовка наукових та інших матеріалів, підготовка розробок;

- підготовка концертів класу, відкритих лекцій, семінарів, конференцій;

- підготовка лауреатів конкурсів різних рівнів;

- участь у концертах, конкурсах, конференціях, наявність друкованих праць;

- реалізація виховних функцій у процесі групової та індивідуальної роботи зі студентами, під час неформального спілкування з ними;

- неперервний особистий і професійний розвиток, підвищення наукової та педагогічної компетентності й кваліфікації.

Навчальні ресурси та підтримка студентів

Для успішного виконання навчальних програм студенти мають забезпечуватися крім високого рівня викладання ще й іншими ресурсами, які допомагають їхньому навчанню.

Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби забезпечено навчально-лабораторним обладнанням і навчально-методичними матеріалами, лабораторними і навчальними приміщеннями, які відповідають програмним вимогам викладання.

До цих ресурсів віднесено бібліотеку, навчальні й лабораторні приміщення, кабінети, репетиторії, концертні зали, інструменти, аудіо-та відеотехніку, навчальне обладнання і методичні матеріалами, комп’ютери і програмне забезпечення, а також допомогу різного роду служб і консультантів.

Навчальний заклад постійно реагує на відгуки студентів, відслідковує, переглядає і вдосконалює ефективність роботи служб підтримки, доступних для студентів.

Інформаційні системи

Розробка, запровадження та використання інформаційних систем збору, аналізу і використання об’єктивної інформації для ефективного управління навчальними програмами.

Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби для ефективного забезпечення якості здійснює постійний самоаналіз на підставі аналізу інформації про свою власну діяльність.

Відбувається аналіз звітів про діяльність ПЦК, методичної ради, гуртків, кабінетів, які подаються заступнику директора з навчально-виховної роботи по завершенню семестру. На підставі вичених документів формується звіт про роботу ВНЗ за відповідний період, який включає інформацію про навчальну, виховну, наукову, профорієнтаційну, концертно-шефську, лекційну, просвітницьку роботу ВНЗ, матеріально-технічний розвиток, розвиток соціальної сфери, а також окреслює плани та перспективи на наступний період.

До переліку основних складових такої інформаційної системи входять:

– характеристики контингенту студентського складу (Списки студентів, Книга руху контингенту);

• результати моніторингу досягнень студентів та показники їхньої успішності (зведені відомості успішності – по завершенню семестру);

• результати концертної діяльності, участі у конкурсах різних рівнів;

– структуру навчальних програм та їх ресурсного забезпечення;

– механізми оцінювання студентами якості діючих навчальних програм;

– ефективність роботи професорсько-викладацького складу;

• відгуки випускників та інформація про працевлаштування;

– загальні характеристики та основні показники діяльності вищого навчального закладу та порівняння з показниками інших однопрофільних закладів.

Облік і аналіз ресурсів є ефективним інструментом в руках керівництва вищого навчального закладу для забезпечення та поліпшення якості освітньої діяльності закладу.

Публічність інформації

Вищий навчальний заклад забезпечує прозорість своєї освітньої діяльності, надає інформацію про пропоновані програми і присвоювані кваліфікації, очікувані результати навчання, оприлюднює процедури викладання, навчання і оцінювання знань та повідомляє про інші навчальні можливості, які доступні студентам. Навчальний заклад відповідально забезпечує точність, неупередженість, об’єктивність і широку доступність пропонованої інформації на веб-сайті навчального закладу, у ЗМІ, на стендах навчального закладу, у власних виданнях, а також у офіційних відповідях на запити контролюючих органів ( у листах, звітах тощо).

Отже, розбудова системи забезпечення якості вищої освіти на інституційному рівні може спиратися на європейські стандарти внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах для досягнення високої ефективності функціонування училища, його визнання з боку громадськості та підвищення статусу навчального закладу.

Реалізація представлених напрямів забезпечення виконання стандарту сприяє ефективному функціонуванню системи забезпечення якості освіти Хмельницького музичного училища ім. В.І.Заремби.

        

Загальний по розділу:

Результат самооцінки: 10 рівень: високий.