Коли позаду – місяці інтенсивної праці, звітів, концертів, заліків, екзаменів і щоденних турбот, саме час зупинитися, перепочити і дозволити собі маленьку пригоду. Саме таку можливість подарувала Первинна профспілкова організація Хмельницького музичного коледжу ім. В. І. Заремби своїм працівникам – викладачам, співробітникам та їхнім родинам.

28 червня 2025 року відбулася одноденна туристична поїздка під символічною назвою «У серце Миньковецької держави: шлях крізь легенди Поділля». Цей тур став чудовим завершенням навчального року і справжнім ковтком натхнення для всього колективу.

О 9:00 ранку великий автобус із радісними подорожніми вирушив від стін рідного коледжу. Усередині панувала піднесена й дружня атмосфера – сповнена передчуття приємного і незабутнього дня.

Першою зупинкою стало цілюще джерело ікони Божої Матері в селі Дем’янківці – локація, яку недарма називають «місцем сили». У тіні дерев, біля прохолодного джерела, учасники подорожі змогли відчути душевний спокій та оновлення і набрати кришталево чистої джерельної води із собою, на добру згадку.

Наступною зупинкою став Миньковецький дендропарк – справжній куточок гармонії й природної краси. Тут усе дихає спокоєм: у кожному подиху вітру, у пахощах квітів та ягід, у кожному шелесті листя й співі птахів звучить тиха, жива мелодія, що перегукується з внутрішньою музикою кожного з нас.

Після невеликого перепочинку серед зеленого спокою дерев і ароматів літнього парку маршрут продовжився – попереду чекало знайомство з унікальною спадщиною Поділля.

Найбільшою історичною родзинкою подорожі став замок Ігнація Мархоцького в Отрокові. Місцевий гід провів пізнавальну екскурсію, під час якої учасники дізналися про самопроголошену Миньковецьку державу XVIII століття – утворення з власними законами, судами, армією та надзвичайно прогресивним, хоч і дещо ексцентричним правителем. У свій час Ігнацій прославився впровадженням активних реформ, серед яких скасування кріпосного права (з 1795 р.), заснування шкіл, друкарень, фабрик, шпиталю, аптек. У Миньківцях навіть випускали власні банкноти та функціонував музичний оркестр.

Під час екскурсії виникало відчуття, ніби історія оживає – у тиші старовинних кімнат, серед антикварних меблів і стін, що зберігають подих минулого. Нове життя цьому місцю дав підприємець і меценат Ігор Скальський, який у 2000-х роках викупив напівзруйнований комплекс і розпочав його відродження. Завдяки його зусиллям колишній маєток перетворився на культурний простір із стилізованим готелем, мистецькими подіями та атмосферою, що поєднує минуле і сучасність. І. Скальський – не просто інвестор, а справжній хранитель спадщини: він ініціював часткову реставрацію, відкрив готель, організував фестивалі (зокрема, вражаюче лазерне шоу «Отроків») і мріє не лише зберегти, а й оживити архітектурні об’єкти в інших мальовничих куточках Поділля.

Після екскурсії замком наша туристична група вирушила до інших збережених пам’яток минулого – Тріумфальної арки та природних гротів, що розташовані в долині річки Ушиці. Дорога пролягала мальовничими лісовими стежками, які подарували ще більше вражень від краси отроківської природи.

Насичений подіями день змінився часом для перепочинку та відновлення сил. Хтось насолоджувався стравами з комплексного меню, інші діставали улюблені домашні смаколики, які привезли з собою. Цей час став приємною паузою для неспішного спілкування, занурення в історичну атмосферу, спільних фото і щирої радості від перебування разом у такій дивовижній локації.

Наприкінці нашої мандрівки доля подарувала ще одну приємну зупинку – ми завітали на підприємство «Айріс». Тут, серед величезного асортименту якісної м’ясної продукції від місцевих майстрів, ми змогли обрати смачні гостинці для рідних. А ще – перепочили душею й тілом: у затишній атмосфері насолодилися філіжанкою запашної кави, помилувалися тваринами й птахами в контактному міні-зоопарку, впорядкували яскраві враження й, зігріті теплом у серці, вирушили додому.

Вечірнє повернення у Хмельницький залишило теплий післясмак спільного відпочинку. Незважаючи на легку втому, кожен був сповнений яскравих вражень, внутрішньої рівноваги та задоволення від пережитих емоцій. Цей день подарував відчуття єдності та згуртованості всього колективу. Такі поїздки – це не просто культурне дозвілля, а важлива інвестиція у дружній колектив, профілактику професійного вигорання та зміцнення внутрішньої мотивації кожного працівника.

До нових спільних подорожей, Поділля ще має чим дивувати!